Авторські права на цей матеріал і всі візуальні матеріали належать «Суспільне Луцьк».
Понад 100 жінок вразливих категорій отримують безплатну допомогу в регіональному відділі Всеукраїнського об’єднання наркозалежних «ВОНА». Це секс-працівниці та жінки, які живуть з ВІЛ і залежністю від наркотиків.
Для жінок різних груп щотижня проводять окремі зустрічі, а також індивідуальні консультації, розповіла Суспільному регіональна координаторка організації Ірина Ємельянова.
На вихідні в групу підтримки жінок приходить 30-річна лучанка Дар’я.
На зустрічі бере сина, який ходить у дитсадок.
«З 17-23 роки, навіть більше, вживала щось типу білого порошку. Різне пробувала. Альфи якісь появлялись, то пробувала. Ось зараз мені дівчата надали можливість навіть допомагати іншим таким, як я», — каже Дар’я. Вийти з кризи, говорить жінка, допомогли материнство та благодійна організація.
«Група допомагала триматися на плаву, не повертатися до старих компаній, це найголовніше. Відрізати непотрібних людей, які тягнуть тебе на дно. Ось, я вже зустрічаюся з дівчатами років три», — додає учасниця.
Тут отримує не тільки моральну, а й гуманітарну допомогу: засоби гігієни, їжу. Дар’я зауважує, це також дуже допомагає, адже в організації є безробітні, переселенки та жінки з іншими життєвими складнощами.
Учасниця БФ Олена живе з ВІЛ. Їй 49. Вона залишилась самотньою після смерті чоловіка, який пішов добровольцем на фронт. Каже, що вживала наркотичні речовини майже усе життя. До цього підштовхнула втрата близьких: у 18 років у неї померла матір, у 22 — бабуся і тітка.
«Не вживала тільки тоді, коли відбувала термін покарання. Дуже шкодую, що стала на такий шлях. Шкода тих років, як я раніше була молода. Мене не беруть на роботу, тому що я стою на програмі ЗПТ», — зізнається Олена.
Завдяки групі, каже, потрохи почала оговтуватися і виходити в люди. Додає, що кожного разу чекає на зустрічі, бо відпочиває на них душею.
«У жінок особливі потреби, їм потрібно більше уваги: вони завжди потерпають від множинної стигми, бо в них може бути і ВІЛ, і наркозалежність або вони в минулому чи зараз ще надають секс-послуги», — зазначає регіональна координаторка об'єднання «ВОНА» Ірина Ємельянова.
Додає, що сама мала досвід вживання наркотичних речовин, тому розуміє проблеми учасниць БФ.
Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок фінансує Міжнародний благодійний фонд «Альянс громадського здоров’я», організація Liga Life та «100% життя».
«Ми також весь час намагаємося знайти якісь можливості, щоб підтримати наших жінок, особливо в останні роки, коли фінансова підтримка значно зменшилася. Ми пишемо заявки, реалізуємо проєкти», — додає вона.
В організації допомагають і з юридичними питаннями, розповідає параюристка Юлія Барцевич. Жінка кілька років тому переїхала жити в Україну з Узбекистану.
«Я збираю правопорушення, які склалися з ними. Переважно то стигма, дискримінація. На роботі, в медзакладах, всюди. В Узбекистані мала досвід роботи у ВІЛ-сервісних організаціях», — каже Юлія Барцевич.
Сама має досвід вживання наркотиків, але зараз перебуває в ремісії. В організації отримати безплатну допомогу можна щотижня, говорить Ірина Ємельянова.
Матеріал підготувала кориспондентка «Суспільне Луцьк» Анна Глущук.
