Понад рік Надія Колосовська, регіональна координаторка Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА у Полтаві, щовівторка проводить з заняття з української мови для лідерок спільноти жінок, які живуть з наркозалежністю (ЖЖН). 

Жінки навчаються завзяттям, пишуть диктанти та вдосконалюють свою українську мову.

Мова — це інструмент, який не тільки ідентифікує вас як частину нації, а й показує вашу індивідуальність і соціальну роль. Водночас інколи через незнання чи стереотипи мова набуває дискримінаційного наповнення, що може посилювати стигму і нерівність. Тому важливо свідомо обирати толерантні слова, аби мова служила засобом підтримки і поваги, а не осуду.

Для прикладу, замість слова «наркоманка» правильно в толерантно використовувати формулювання «жінка, яка живе з наркозалежністю», що підкреслює гідність людини перш за все, а не оцінює її через хворобу чи залежність. Аналогічно, термін «людина з розладом вживання психоактивних речовин» є більш нейтральними і толерантними у професійній і соціальній комунікації.

Така толернатна скаладова української мови – це важлива частина роботи спільноти ЖЖН для підтримки та інтеграції жінок, які живуть із залежністю, у повноцінне життя без осуду і стигми.