У цей день ми хочемо нагадати про складну та табуйовану тему – вилучення дітей із сім’ї через діагноз “наркозалежність”, навіть якщо батьки є пацієнтами/ки програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) та НЕ вживають вуличні наркотики.
На відміну від України, у розвинутих країнах, законодавство керується виключно принципом “дотримання найкращих інтересів дитини”.
Так, норми Цивільного кодексу Германії передбачають позбавлення батьківських прав «виключно якщо один або обоє батьків не можуть гарантувати дотримання найкращих інтересів дитини та створюють загрозу фізичному або психічному стану дитини».
Іспанський цивільний кодекс як підставу для позбавлення батьківських прав вказує «грубе порушення прав дитини та невиконання батьківських обов’язків”. При розгляді судових справ враховується визнаний усіма міжнародними організаціями та психологами принцип збереження сім’ї та створення всіх умов для проживання дитини з батьками.
Законодавство Нідерландів взагалі дає загальне визначення «для позбавлення батьківських прав у особи мають бути фізичні або розумові дефекти, які не дозволяють виконувати свої обов’язки». Та практика також каже, що у кожному випадку питання вирішується окремо з урахуванням найкращих інтересів дитини.
Таким чином, хочемо наголосити ще раз, у необхідності реформування Сімейного кодексу України, а саме 164-ї статті. Адже наразі правовий документ передбачає позбавлення батьківських прав, навіть пацієнтів/ок ЗПТ, які приймають ліки та НЕ вживають наркотики.
