– 9 червня я мала неймовірний досвід – була частиною «живої бібліотеки» з темою «Досвід подолання онкології, життя з наркозалежністю та діяльність іранської громади в Україні». Особливо хочу поділитися тим, що відчувала і бачила біля себе.

Уявіть: навколо мене – справжній потік людей! Люди різного віку, але всі – дуже зацікавлені. Особливо мене вразила молодь – такі сучасні, відкриті, з купою питань: «Як це – жити з наркозалежністю?», «Що не подобається в державній політиці?», «Що б ви змінили?»

Дівчата, які, здавалося б, ще навіть не досягли 16 років, але настільки проникливі і допитливі, що я просто була в захваті!

А хлопці – хтось мав власний досвід, хтось переживав за друга… І всі вони шукали відповіді.

Я говорила відверто: допомогти можна лише тоді, коли людина сама цього захоче. Це її вибір і її життя. І саме це розуміння, ця відкритість – найважливіше.

Ми такі ж люди, як і всі інші – зі своїми почуттями, переживаннями та потребами. Важливо усвідомлювати це, щоб будувати взаєморозуміння і підтримку замість стін мовчання.

P.S: Усі зацікавлені можуть дізнатися її шлях від наркозалежності до лідерства на Національній Гарячій Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ та у Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА.