Національні громадські організації України, що займаються правозахисною діяльністю щодо людей, які вживають наркотики, висловлюють консолідовану позицію щодо ситуації з прослуховуванням та прихованою відеозйомкою журналістів BIHUS.Info.
Дана позиція одночасно є закликом до правоохоронних органів України відмовитися від переслідування наркоспоживачів, а натомість зосередитись на боротьбі з організованою злочинністю.
Утиски свободи слова, грубе втручання в особисте життя, зокрема негласне прослуховування, спостереження та прихована відеозйомка, є неприпустимими та неприйнятними у європейській державі!
Подією, що сколихнула усе українське суспільство, стало оприлюднене в мережі відео, на якому співробітники проєкту розслідувань «Bihus.Info» ймовірно вживають психоактивні речовини. Керівник проєкту Денис Бігус заявив, що після спілкування з фігурантами відео з’ясувалося, що за членами редакції «Bihus.Info» стежили близько року, а фрагменти перехоплених розмов змонтували з кількох епізодів, між якими пройшли місяці.
Правозахисні громадські організації, що відстоюють права людей, які живуть з наркозалежністю, висловлюють з цього приводу свою консолідовану позицію:
«Нам, українцям, потрібна незалежна фахова журналістика, та не менше нам потрібна і гуманна наркополітика, яка б не вбачала в кожному споживачеві психоактивних речовин злочинця. На жаль, в Україні роками існує практика, коли опонентів з метою дискредитації звинувачують у наркозалежності. Навіть чинного Президента України подібна брудна кампанія не обійшла стороною під час передвиборчої кампанії у 2019 році. Свого часу було проведене дослідження наркофобних рухів в Україні. Отримані дані чітко засвідчили, що саме політикум є основною силою, що створює умови для стигми та дискримінації людей, які живуть з наркозалежністю, у т.ч. жінок», – зазначила директорка Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА Тетяна Лебедь.
«Ситуація, яка виникла довкола незаконного стеження за співробітниками «Bihus.Info», яскраво демонструє, що суспільству пора змінити ставлення до споживачів психоактивних речовин та нарешті визнати, що їх вживання – не є а ні злочином, а ні адміністративним правопорушенням. Давно вже час переглянути мізерні розміри наркотичних речовин, незаконне зберігання яких може призвести до кримінальної відповідальності. В Україні ці розміри по найбільш поширеним в нелегальному обігу наркотиків у 100 разів нижче, ніж у росії та у 200-600 разів нижче, ніж у більшості країн Європейського союзу. У 2022 році в Україні кожен 9 засуджений (5,6 тис. осіб) отримав кримінальний вирок (за ч.1 ст.309 КК України) за те, що у цивілізованих країнах взагалі не вважається злочином! Замість переслідування рядових наркоспоживачів українським силовикам слід зосередитися на протидії організованій злочинності, корупції, відмиванню коштів, тобто на тих нелегальних сферах, які несуть серйозну загрозу та мільярдні збитки державі. Підтвердженням поточного провального стану є і, зокрема, відсутня з 2020 року стратегія щодо державної наркополітики в країні”, – зазначив директор Всеукраїнське об’єднання людей з наркозалежністю Олег Димарецький.
Така ситуація спостерігається вже четвертий рік, попри заклики міжнародних та громадських організацій ключових спільнот. Головна причина цього у намаганнях правоохоронних органів пропихнути до проєкту нової державної наркостратегії явно застарілі, неефективні пострадянські методи, орієнтовані на боротьбу з рядовими наркоспоживачами.
Відповідні підходи приносять шкоду суспільству: шалені державні ресурси витрачаються на неефективну роботу спочатку правоохоронної системи, потім судової (оскільки щонайменше кожний десятий засуджений в Україні – це наркоспоживач) та пенітенціарної систем. Перебування за ґратами ще нікого не вилікувало від наркозалежності, натомість люди, які перебувають в місцях позбавлення волі, мають високі шанси інфікуватися ВІЛ, вірусними гепатитами В та С (через вживання наркотичних речовин в умовах відсутності доступу до стерильного інструментарію), туберкульозом. Відповідно, після їхнього звільнення посилене навантаження лягає на систему охорони здоров’я, яка й так перевантажена через повномасштабну війну, руйнування медзакладів, виїзд медпрацівників.
«Є ще один неочевидний момент шкоди для суспільства від каральної наркополітики: це системні порушення прав людини в контексті вживання психоактивних речовин. Випадок зі співробітниками «Bihus.Info» яскрава тому ілюстрація. Тільки протягом минулого року Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та замісної підтримувальної терапії обробила близько 5,5 тисяч відповідних звернень, більша частина з яких стосувалася порушень прав людей, які вживають наркотики», – зазначив керівник цього проєкту Андрій Яровий (Андрей Яровой).
Представники правозахисних організацій, що допомагають людям з наркозалежністю, наголошують: для українського суспільства критично важливо визначитися, яким шляхом буде рухатися Україна. Шляхом інтеграції до Європейського Союзу, з дотриманням прав людини, з впровадженням передових підходів щодо доступу споживачів наркотиків до відповідних профілактичних та лікувальних сервісів, з дотриманням свободи слова, чи йти шляхом тоталітаризму, з нехтуванням основоположними правами та свободами? У демократичному суспільстві є неприпустимим настільки грубе втручання в особисте життя, як нещодавня резонансна ситуація з журналістами-розслідувачами.
Свобода слова, недоторканність особистого життя та права людини – це ті цінності, які українці зараз відстоюють на фронті. Не можна допустити, щоб ними нехтували в тилу, при цьому явно формуючи стигматизоване та упереджене ставлення суспільства до споживачів психоактивних речовин, що провокує лише ненависть та нетерпимість до групи населення.