Під час свого виступу керівниця Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» Тетяна Лебедь зазначила, що коронавірусні обмеження значно погіршили становище жінок, які й без того зазнавали стигми і дискримінації. Так, параюристки організації зафіксували зростання звернень, що були пов’язані з насильством, на 30%.
— Транспортний колапс, який стався минулого року і трапляється під час карантинних обмежень зараз, ставить перед нами, учасницями програми замісної терапії, складний вибір… Або догляд за дітьми, або візит за ліками… Сьогодні, на жаль, пункти видачі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) розташовані далеко і пацієнтки вимушені долати десятки кілометрів. Крім того, місця видачі препаратів ЗПТ не пристосовані для візитів із дітьми. Тому якщо стоїть вибір – діти або ліки – ми обираємо дітей, жертвуємо своїм здоров’ям! І залишаємося без лікування, – наголосила на проблемному питанні Тетяна Лебедь.
Про протидії порушенню прав розповіла Галина Корнієнко, програмна менеджерка «ВОНА». Система
#REAct – об’єднує зусилля неурядових та правозахисних організацій у 12-ти регіонах України, задля документування випадків порушення прав та надання ефективної допомоги на кожне індивідуальне звернення від людей, які вразливі до ВІЛ і туберкульозу. По допомогу дуже часто звертаються саме наркозалежні жінки.
— Саме тому наша організація є частиною системи REAct і фокусуємося на проблематиці жінок, які живуть із наркозалежністю, – зазначає Галина Корнієнко. – Це надзвичайно важливо, тому що ми робимо видимими проблеми незручних жінок. Ми закликаємо всіх до сестринської підтримки. Не засуджувати, а підтримувати одна одну!
Та попри всі зусилля спільноти, через табуйованість теми у суспільстві наркозалежні жінки продовжують щодня боротьбу за дітей (через дискримінаційні норми у Сімейному Кодексі (ст.164. п.4)), за право отримати медичні послуги, за свої права під час спілкування з представниками правоохоронних органів, за недопущення стигми і дискримінації, коли стає відомо про діагноз наркозалежність чи ВІЛ-позитивний статус тощо.
– Тема жіночої наркозалежності – незручна і табуйована в нашому суспільстві… Але не можна вирішити проблеми мовчанням! Тому ми – спільнота жінок, які живуть із наркозалежністю, виступає ЗА — гендерну рівність, рівні права для кожної людини, незалежно від діагнозу, статі, соціального статусу, справедливе правосуддя! Ми на цьому марші, щоб нас помітили! Щоб наш голос був почутий! — наголосила Тетяна Лебедь.
—-
БО “ВОНА” — самоорганізація представниць спільноти, виступає за гуманну наркополітику, захищає права жінок, ґрунтуючись на принципах недискримінації та дотримання прав людини.
