📍 Кривий Ріг

До параюристки Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» Наталії Дяченко звернулася жінка — клієнтка програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), яка розповіла про порушення її прав з боку медичних працівників.

Зі слів жінки, вона вирішила добровільно припинити участь у програмі ЗПТ та відмовилася від госпіталізації, оскільки не хотіла перебувати у лікарні. Натомість звернулася з проханням надати інформацію та допомогу щодо проходження реабілітації у спеціалізованому центрі.

Однак замість підтримки жінка зіткнулася з тиском: медичні працівники наполягали на госпіталізації та не надали інформації про альтернативні варіанти лікування. Фактично було проігноровано її право самостійно обирати форму лікування.

Параюристка надала клієнтці первинну правову допомогу:

🔹роз’яснила права пацієнтки на доступ до медичних послуг;

🔹пояснила алгоритм дій для отримання необхідної допомоги;

🔹надала інформацію щодо можливості оскарження дій медичних працівників;

🔹забезпечила психологічну підтримку;

🔹підготувала та оформила письмову заяву до завідувачки сайту ЗПТ.

Наразі питання перебуває у процесі вирішення.

Жінка очікує на госпіталізацію: щойно звільниться місце у відділенні (після виписки одного з пацієнтів), її буде госпіталізовано для подальшого лікування.

Цей випадок — ще одне нагадування про важливість параюридичного напрямку роботи. Жінки, які живуть із наркозалежністю, часто стикаються з порушенням прав, тиском і відсутністю доступу до повної інформації про лікування.

Саме тому підтримка — параюридична, інформаційна та психологічна — є критично важливою. Вона допомагає жінкам відстояти свої права, приймати усвідомлені рішення та не залишатися наодинці з проблемами.

Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» і надалі працює, щоб кожна жінка знала свої права і могла їх захистити.

Бо право вибору — це основа гідності!

Діяльність Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» здійснюється за фінансової підтримки Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health в рамках реалізації програми «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України», яка реалізується за підтримки Глобального фонду.