«Ми на своєму місці, якщо врятуємо хоча б одне таке життя матері з дитиною – значить, ми тут не дарма.»
РК ВОНЖ «ВОНА», соціальна працівниця кімнати «Матері та дитини» Одеси Тетяна Сільвестрова.
4 місяці тому до регіональної координаторки Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» та соціальної працівниці кімнати «Матері та дитини» Тетяни Сільвестрової звернулася колежанка Анжела з партнерської організації.
Вона розповіла історію жінки, яка перебуває у складних життєвих обставинах.
«Жінка вживала вуличні наркотики, мала маленьку дитину і проживала на бабусину пенсію. Вони жили в однокімнатній квартирі утрьох. Жили від пенсії до пенсії. Підробітків у неї не Було. Єдине, що було – це дитячі кошти. Дитина дійсно маленька, трошки більше року.
Ця історія мене справді зачепила.
Чому ця дівчина не стане на програму?
Чому?
Колегжанка сказала, що поговорить з жінкою і дасть мій номер телефону. За тиждень мене набрала сама жінка. Назвемо її Іриною. Вона розповіла, що зустрічалася з моєю колежанкою, і та передала інформацію про мене.
Я розповіла їй про ЗПТ і що, отримуючи лікування, вона може користуватися послугами кімнати «Матері та дитини». Тут вона може отримати багато безоплатних послуг: від медичних і психологічних до сертифікатів у мережі магазинів на продукти, побутову хімію чи в аптеку на необхідні ліки. Її моя пропозиція зацікавила, і через кілька днів вона прийшла на сайт ЗПТ, щоб розпочати своє лікування. Прийшла зі своєю маленькою дитиною. Цей малюк щось неймовірне. Ми поставили її на програму лікування замісної підтримувальної терапії, і вона вже почала ходити на щоденний прийом препаратів.
Щодня приходячи за препаратом, вона постійно заходила до нас у кімнату «Матері та дитини». Вона отримала сертифікати, пройшла обстеження в гінеколога. Також пройшла курс зустрічей і роботи з психологинею проєкту Лесею Юріївною. Виявилося, що після народження дитини Ірина впала в депресію, адже у неї не було жодної підтримки. Ні друзів, ні подруг. Вона жила з бабусею і маленькою дитиною. Зрозуміло, що це вплинуло на її психологічний стан. Завдяки психологині проєкту, вона психологічно відновилася. Її син уже так звик до працівниць проєкту, що почувався в кімнаті як удома. Він приходить, кімнату сам відкриває, сам заходить і цілеспрямовано йде до іграшок, цукерок, подарунків, чаю. Якщо перші дні він соромився, боявся, ховався за маму, то через 2 тижні був як свій. Спочатку склалося враження, що ймовірно дитина ніколи не була там, де багато людей. Ось так потроху почала відновлюватися та лікуватися наша Ірина.
Вже минуло 3 місяці, як Ірина перебуває на програмі ЗПТ. Її перевели на отримання препарату кожні 10 днів.
Працівники сайту ЗПТ та ми з кімнати «Матері та дитини» весь цей час дуже підтримували жінку.
Це не тільки психологічна підтримка та сертифікати, це ті, здавалося б, прості речі, які в нас, наприклад, коштують гроші і для жінки з малою дитиною теж є важливою частиною допомоги. Це памперси, пелюшки, розпашонки, побутова хімія, консерви, їжа, солодощі.
Все, що закупаємо, то допомагаємо їм. ЇЇ син був у захваті від новорічних подарунків, які ми по проєкту закупили в «Метро» та від партнерів, зокрема від регіональної координаторки та працівниці проєкту #CoMPSS Кривого Рогу Наталі Дяченко та церкви «Хліб Життя».
А найцінніше те, що Ірина змогла влаштуватися на роботу. Поки вона працює, її бабуся допомагає глядати сина. Працює вона не повний робочий день, але може заробляти кошти в свою невеличку сім’ю. Працює продавчинею тютюнових виробів з ранку до обіду.
Для мене як для регіональної координаторки ВОНЖ «ВОНА», соціальної працівниці і жінки, яка розуміє її складну дорогу, радісно бачити, що вона стабілізувалася, перестала лазити по вулиці в пошуках грошей та дози, її психологічний стан та стан абстиненції більше не присутні.
Зі слів нашої вже Ірини, вона дякує всім, хто не став осторонь ситуації і повірив у неї.
Анжелі, моїй колезі, яка розповіла мені про неї. Що ми її мотивували стати на програму ЗПТ.
Так, насправді попереду ще багато роботи. Вона молода жінка, і їй треба будувати своє особисте життя.
Знаєте, я дивлюся на неї і бачу, яка вона прийшла 3 місяці тому і яка вона зараз. Це зовсім дві різні люди. Якщо 3 місяці тому прийшла злякана «дитина» ще з маленькою дитиною, побита вуличними наркотиками, вулицею, нехваткою грошей (їй десь близько 25 років), то зараз вона більш впевнена в собі, дисциплінована, не шукає наркотики.
Це дійсно історія успіху, яка показує те, для чого ми працюємо. Коли хтось починає розповідати про те, що «ой, що там ваші наркоманки» (перепрошую за стигматизуючу назву), то ось, будь ласка. І це життя лише однієї жінки. А скільки таких жінок потребують такої підтримки, віри та допомоги.
Ми на своєму місці, якщо врятуємо хоча б одне таке життя матері з дитиною – значить, ми тут не дарма.
Нагадаємо, що клієнтками кімнат «Матері та дитини» можуть стати жінки на ЗПТ, а «Зеленої кімнати» потерпілі від насильства всіх гендерів.
Кімнати «Матері та дитини»:
📍 Київ, пров. Деміївський, 5А, +380675003487
📍 Львів, вул. Богдана Лепкого, 8, +380675003716
📍 Одеса, вул. Отамана Головатого, 30, +380675003548
📍 Кривий Ріг, вул. Дишинського, 27, +380675006974
📍 Дніпро, вул. Новосільна, 1, +380675006978
«Зелена кімната» для жертв насильства всіх гендерів:
📍 Дніпро, вул. Канатна, 17, +380675006971
Кімнати «Матері та дитини» діють у межах проєкту #CoMPSS, який реалізує Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА за підтримки Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health за фінансування L’Initiative і підтримки Expertise France.
