📍Івано-Франківськ 

Дар’я Лавінова,

регіональна координаторка ВОНЖ «ВОНА»

«Іноді ми так звикаємо говорити про лікування, препарати, дозування та медичні послуги, що забуваємо про найважливіше — за всім цим стоять люди.

В Івано-Франківську працює сайт замісної підтримувальної терапії, де лікарі щодня допомагають людям продовжувати лікування та справлятися зі складними життєвими обставинами.

Сьогодні хочу особливо відзначити Тараса Юрійовича. Я знаю його не з чиїхось розповідей — я особисто неодноразово зверталася до нього, консультувалася щодо лікування та ліків. І можу сказати лише з власного досвіду: це уважна, добра і порядна людина.

Тарас Юрійович завжди ставиться до жінок із повагою. Без осуду, зверхності чи зайвих докорів. Він намагається зрозуміти ситуацію кожної та, наскільки це можливо, допомогти.

Буває, що дівчина затрималася і не встигла вчасно прийти на сайт. Тоді він може сам зателефонувати й нагадати. Якщо людина запізнюється на кілька хвилин — почекати.

Є жінки, які через роботу змушені приходити дуже рано, іноді вже о сьомій ранку. І лікар іде їм назустріч, щоб вони могли отримати препарат та вчасно потрапити на роботу.

З боку це може здаватися дрібницями. Але для людини, яка щодня намагається втримати в одному ритмі своє життя, роботу, сім’ю та лікування, така підтримка означає дуже багато.

Бувають і ситуації, коли жінці необхідно обговорити з лікарем дозування через те, що вона продовжує відчувати прояви абстиненції. Вона може розповісти про свій стан, поставити запитання, отримати необхідну консультацію. Тарас Юрійович з’ясовує обставини та допомагає шукати рішення — без приниження і без ставлення до людини як до «проблеми».

Саме такого ставлення дуже не вистачає жінкам із залежністю.

Жінкам часто доводиться одночасно справлятися із залежністю, проблемами зі здоров’ям, сімейними та фінансовими труднощами, стигмою і постійним страхом осуду.

Тому їм потрібні не байдужість і докори, а розуміння, підтримка та повага.

Дуже важливо, щоб медичні працівники бачили перед собою насамперед людину. Щоб ставилися до жінок із залежністю гідно, намагалися допомогти, а не засуджували.

Адже лікаря замісної терапії жінки бачать дуже часто. Це не зустріч раз на рік чи навіть раз на місяць. Це регулярний контакт і частина їхнього життя.

І тому так важливо, якими будуть люди поруч.

Добре слово, спокійна розмова, готовність почекати кілька хвилин, бажання розібратися в ситуації — усе це може здаватися маленьким. Але для людини, яка багато разів стикалася з осудом і відторгненням, такі речі можуть мати величезне значення.

Я сама неодноразово зверталася до Тараса Юрійовича щодо свого лікування та ліків. Можу запитати його поради — і він пояснить, на що варто звернути увагу, які препарати можуть взаємодіяти між собою та що важливо врахувати у конкретній ситуації.

Для мене це — про довіру.

А довіра до лікаря — це дуже важливо.

Бо лікування — це не тільки препарат і дозування.

Це ще й повага. Людяність. Підтримка. І відчуття, що ти не сама.

Хочу подякувати Тарасу Юрійовичу за його роботу, терпіння, уважність і ставлення до жінок.

Можливо, для нього це просто його робота. Але для багатьох жінок можливість прийти до лікаря, не боятися осуду, поставити запитання і бути почутою — це дуже багато.

Саме так має виглядати медицина, яка справді допомагає: коли за лікуванням бачать не діагноз, не залежність і не минуле людини, а саму людину.

І дуже хочеться, щоб добрих, уважних і небайдужих лікарів поруч із жінками було якомога більше».

Діяльність Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» реалізується за фінансової підтримки Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health в рамках реалізації програми «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України», яка впроваджується за підтримки Глобального фонду.