Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА»

#ІсторіяДопомоги відстоювання материнських прав

Розпочинаємо тиждень з хороших новин! #ВОНА #СильніТаВидимі
 
Сьогодні говоримо про успішне повернення дитини в сім’ю після спроби позбавлення материнських прав. Над допомогою працювала команда людей: координаторка параюристок ВО “ВОНА” Наталія Карагашова, юристки Яна Сайченко і Оксана Гузь.
 
“Знадобилося два роки боротьби для того, щоб соціальні служби нарешті побачили у наркозалежній жінці – матір, яка дійсно хоче виховувати свою дитину, і пішли їй на зустріч. Анні запропонували допомогу в реабілітації сина, а там і робота із психологами, і басейн, і все що тільки може бути необхідним. Зараз це перестало бути протистоянням, це стало об’єднаною роботою зацікавлених сторін, – говорить Наталія Карагашова, – і якщо так буде з самого початку, то у нас, я думаю, буде набагато більше дітей, які будуть продовжувати жити та зростати в своїх сім’ях зі своїми батьками”.
 
Деталі цієї історії далі розповідає Наталія Карагашова.
“Все почалося з того, що мені подзвонив директор тренінгового центру психологічної корекції “Правильний вибір” Вадим Приходько, – розповіла нам Наталія Карагашова, – запросив мене у центр, сказав, що є дівчина, якій потрібна допомога нашої організації. Цією дівчиною була Анна Романова”.
Анна з її сином Мирославом проживали в квартирі співмешканця дівчини. Сусіди підозрюючи, що пара вживає нарkотики, викликали поліцію, а ті, в свою чергу, викликали соціальну службу – дитину забрали із сім’ї. У цей момент про ситуацію дізнався Вадим Приходько, який запропонував Анні місце в центрі та допомогу.
 
“Коли ми познайомились, вона розповіла, що проти неї було подано судовий позов про позбавлення материнських прав, але Анна хоче забрати дитину. Так, ми почали працювати, – каже Наталія, – Я розповіла, що їй треба зробити в першу чергу. Проте майже одразу почався карантин і все завмерло. Анні не давали бачитися із дитиною, посилаючись на карантинні обмеження. Вона не бачила сина півтора роки!”.
 
За цей час Анна пройшла курс реабілітації та ресоціалізації у тренінговому центрі психологічної корекції “Правильний вибір”, знайшла роботу. Увесь цей час її супроводжували спеціалісти тренінгового центру та допомагали встояти на новому шляху. Але питання з материнством залишалось відкритим. Анна досі не мала змоги побачитись з сином…
 
Наталія розповіла про справу Оксані Гузь, юристці, яка співпрацює із ВО “ВОНА”. Юристка розробила стратегію подальших дій із покроковим алгоритмом. Анна почала збирати всі необхідні документи, намагалася отримати можливість бачитися із сином але безуспішно. Було написано офіційні листи до Будинку малютки для отримання відповіді щодо того, чому Анні не дають бачитися із сином. “Якби вони надали офіційну відмову ми б могли подати судовий позов, тому що це катування – не давати матері бачитися з дитиною, але працівники Будинку пішли на зустріч і Мирослав та його мама отримали можливість зустрітися” – поділилася координаторка параюристок.
 
Наступним кроком стало вирішення житлового питання. З квартири співмешканця Анна виїхала та переїхала за місцем реєстрації. Декілька разів представники соціальних служб запрошувались задля того, щоб зробити акт обстеження житла. Були враховані та виправлені усі зауваження, доки житлу було надано статус “задовільно”.
 
Далі Анна зіткнулася із затягуванням судової справи. “Засідання суду просто переносились навіть не починаючись. Дуже довго все відбувалося, а точніше не відбувалося нічого.” – розповідає Наталія. Після чергового перенесеного засідання було прийнято рішення перенести справу до іншого суду. Адвокатка Яна Сайченко написала клопотання про перенесення розгляду судової справи за місцем реєстрації Анни, яке було затверджено.
 
“У Сімейному кодексі є стаття № 164 в пункті 4 якої сказано, що підставою для позбавлення батьківських прав є те, що батьки є хронічними наркоманами або алкоголіками. Саме тому Анну відправили отримати довідку про те, чи стоїть вона на обліку в наркологічному диспансері. У її присутності працівники соціальних служб подзвонили в диспансер, попередили про те, хто вона, і для чого вона прийде. Медичний працівник, який на неї чекав впевнив дівчину, що їй необхідно пройти десятиденне лікування в стаціонарі Наркологічної клініки, та після цього дівчину поставлять на диспансерний облік. Нагадую, на час звернення Анна більше ніж півтори роки була в стійкій ремісії. Анна подзвонила мені, – поділилася Карагашова, – ми передивилися всі нормативні документи, щоб упевнитися в тому що немає жодних підстав лягати на стаціонарне лікування, задля отримання простої довідки, що Анна ніколи не перебувала на обліку. Ми особисто поїхали до головного нарколога міста Харкова, він підняв документи, щоб підтвердити той факт, що дівчина не стоїть на обліку: а ні в наркологічному, а ні в психічному диспансерах, і нам надали необхідну довідку. Отримавши її, соціальні служби зрозуміли, що позов скоріш за все буде на нашу користь, і нарешті пішли на контакт”.
 
Анна написала заяву із запитом повернути Мирослава у сім’ю, додала документи, що підтвердили той факт, що всі вимоги соціальної служби було виконано. Заяву було розглянуто комісією в департаменті служб у справах дітей, яка прийняла рішення на користь Анни, а потім і районна виконавча комісія затвердила це рішення. Після цього дівчина отримала увесь пакет документів і провела процедуру переоформлення опікунства, оскільки офіційним опікуном була директорка Будинку малютки. Тепер на Анну та Мирослава чекає останнє засідання суду, але найголовніше те, що вони вже разом і знаходяться вдома.
 
Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА є мережею регіональних лідерок, які працюють із наркозалежними жінками в регіонах, відстоюють їхні права і займаються адвокацією та мобілізацію спільноти. Наші активістки подолали шлях від наркозалежності до лідерства, тому розуміють проблеми тих, хто до них звертається. Всі консультації вони надають у форматі «рівна – рівній».
 
Нагадаємо, діяльність Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок “ВОНА” відбувається за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” та за підтримки The Global Fund.