Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА»

#ІсторіяБоротьби та відстоювання материнських прав

 
Вчора ми писали #ІсторіїУспіху харківчанки Анни, яка у суді відстояла можливість виховувати свою дитину, попри дискримінаційну норму у Сімейному кодексі (ст. 164), де має місце позбавлення батьківських прав тільки за наявність діагнозу “наркозалежність”. #ВОНА #СильніТаВидимі
 
Оксана, яка родом із Кривого рогу, тільки перебуває на шляху відстоювання своїх прав бути матір’ю та самостійно виховувати доньку. Її історія тяганини з судовою системою та соціальними службами вже триває понад рік.
 
“Спочатку нічого не передбачало таких складнощів, – розповідає Світлана Макогон, активістка ВО “ВОНА” у Кривому розі. – Оксана проживала зі своїм чоловіком, обоє були учасниками програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ). Проте, коли батько дитини помер, бабуся та дідусь вирішили забрати єдину онучку від матері, оформивши опіку на себе…”
 
Спочатку батьки чоловіка виселили Оксану з квартири. Потім вони повідомили соціальні служби, що “мати дівчинки – наркоманка”, а отже “її треба позбавити материнських прав, а дитину віддати дідусю і бабусі”. Саме на цьому етапі жінка звернулася по допомогу до нашої організації, оскільки адвокати з нею працювати відмовлялися, і поза очі казали, що їх “це попросили зробити”.
 
“Тривала ремісія Оксани (вона декілька років учасниця ЗПТ), теж нікого не цікавила, – розказує Світлана Макогон. – Єдине, на що наголошувала інша сторона – це діагноз “наркозалежність”, і той факт, що Оксана не вживає наркотики – теж нікого не цікавив!”.
 
Далі ставало все складніше… У гуртожиток, куди поселилася жінка із дитиною, почали приходити різні люди, які просили персонал закладу написати заяву та свідчити у суді, що “Оксана вживає наркотики”, “до неї приходять такі самі, як і вона, наркoмани” тощо.
 
“На щастя, працівники гуртожитку відмовилися писати відвертий наклеп і мотивували це тим, що жодного разу не бачили жінку у стані наркотичного сп’яніння, – каже Світлана Макогон. – Крім того, Оксану відвідує тільки її старша донька, яка теж підтримує маму у намірі виховувати дитину самостійно. Жодних сумнівних компаній вони не бачили! ”.
 
Нещодавно до Оксани знову завітали працівники соціальних служб, щоб оцінити умови проживання дитини.
 
Проте непорозуміння та складнощі тривають… Судові представники, здебільшого поза очі, розказують, що “яка різниця ЗПТ чи наркотики”.
Крім того, проблеми розпочалися у старшої доньки Оксани.
“Вона працює у інтернет-магазині, і всі посилки, що надсилає, додатково перевіряються. Чиновникам чомусь здається, що дівчина має розсилати наркотики, оскільки її мати наркозалежна….” – дивується Світлана Макогон.
 
Наразі Оксана разом із доньками та адвокаткою готується до чергового судового засідання, яке декілька разів відтермінували через коронавірус.
Ми надалі слідкуватимемо за цією історію та допомагатимемо відстоювати наркозалежним жінкам їхні конституційні права!
 
Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА є мережею регіональних лідерок, які працюють із наркозалежними жінками в регіонах, відстоюють їхні права і займаються адвокацією та мобілізацію спільноти. Наші активістки подолали шлях від наркозалежності до лідерства, тому розуміють проблеми тих, хто до них звертається. Всі консультації вони надають у форматі «рівна – рівній».
 
Нагадаємо, діяльність Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок “ВОНА” відбувається за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” та за підтримки The Global Fund.