Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА»

Головні виклики 2022 року

Директорка ВОНЖ “ВОНА” Тетяна Лебедь актуалізує головні виклики сьогодення для спільноти жінок, які живуть із наркозалежністю (ЖЖН).
 
1️⃣ Найперше, що найбільше тривожить нас, наркозалежних жінок, це військова загроза. Під час активних воєнних дій може бути частково або повністю порушена логістика надання допомоги наркозалежним: від видачі ліків (замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) до роботи програм зменшення шкоди (видача чистих шприців, презервативів, тестування на ВІЛ і вірусні гепатити). Все це за короткий час може призвести до зменшення ефективності боротьби із ВІЛ/СНІДом. І це, вже не кажучи, про можливу велику кількість внутрішньо переміщених осіб, економічні проблеми, що безсумнівно будуть стосуватися і ЖЖН. Щось схоже ми мали у 2014 році. Сьогодні, на жаль, ситуація може мати місце в значно більшому масштабі… І це великий виклик для всіх організацій, що надають допомогу вразливим верствам населення! Тому зараз ми активно працюємо над антикризовими сценаріями.
 
2️⃣ Стигма та дискримінація не зменшується. Наша громадськість тільки на початку шляху подолання таких явищ як стигма та дискримінація, тому самому суспільству ще далеко до толерантності. І, на жаль, наркозалежні жінки знаходяться у ситуації подвійної/потрійної стигми, адже нерідко нам “дістається” від своїх рідних та близьких, у тому числі залежних партнерів/співмешканців.
 
3️⃣ Порушення прав наркозалежних жінок. Сьогодні – це дуже поширене явище. Наші права порушуються починаючи від представників/ць правоохоронних органів до влади, медиків. Саме нам найчастіше відмовляють у допомозі/консультації/наданні послуги через наркозалежність.
 
4️⃣ Гібридна наркополітика, яка не має статі. Більшість послуг для наркозалежних розрахована саме на чоловіків, а гендерно-чутливі послуги тільки нещодавно почали враховуватися у роботі. Сьогодні ми тільки розпочинаємо активне втілення гендерного орієнтованого підходу.
 
5️⃣ Високопороговість для жінок до лікування наркозалежності. Мова йде, у першу чергу, про замісну підтримувальну терапію (ЗПТ). На жаль, таких пунктів видачі ліків недостатньо, особливо у невеликих містах і містечках. Логічні проблеми, брак коштів, а ще відсутність елементарних речей (пеленальних столиків) для жінок із дітьми, що стають бар’єром для отримання таких послуг. Тому часто, у нас, наркозалежних жінок вибір: або діти, або ліки. І більшість обирає дітей, залишаючись без лікування.
 
6️⃣ Дискримінаційні норми у Сімейному кодексі. Замісна підтримувальна терапія дає змогу людям з опіоїдною залежністю вести активне соціальне життя, працювати і виховувати дітей. У той же час у Сімейному кодексі хронічна наркозалежність є підставою для позбавлення батьківських прав. Таким чином, Закон дає привід для маніпуляцій жінкою з боку чоловіка та родичів.
 
7️⃣ Насильство щодо наркозалежних жінок. Так, ми є однією із найвразливіших категорій жінок до насильства. Всі вищезгадані пункти тільки “сприяють” такому явищу… Ми потерпаємо від рідних та близьких, представниквів/ць правоохоронних структур, медиків і це далеко не повний список наших насильників. Попереду багато роботи, щоб ЖЖН нарешті почали ідентифікувати насильство та вміти себе захищати.
 
8️⃣ Невидимість спільноти наркозалежних жінок. Наразі наша спільнота все ще невидима для активної громади, хоча перші кроки до врахування наших потреб вже зроблені, зокрема й нашою організацією. Так, працюють у регіонах представниці та параюристки, які надають фахову допомогу жінкам зі спільноти ЖЖН по різним питанням. Проте, є ще чимала кількість жінок, які не вірять у власні сили і нам треба їх наснажити на відстоювання своїх прав та свобод.
 
9️⃣ Протиріччя і відсутність згуртованості всередині спільноти наркозалежних людей. На жаль, всередині спільноти немає загальних підходів до профілактики і лікування наркозалежності. Часто можна зустріти вороже ставлення, наприклад, релігійних представників спільноти до тих, хто лікується медичними препаратами. Не завжди медичний підхід знаходить підтримку у тих, хто досяг ремісії шляхом реалізації. Все це посилює циркулювання міфів та стереотипів серед загальних верств населення, що сприяє викривленим уявленням про наркозалежність та її лікування.
 
🔟 Низька поінформованість суспільства про наркозалежність. Так, слід констатувати, що більшість населення перебуває у полоні міфів та стереотипів стосовно наркозалежності. Тому нам ще треба багато зробити для розуміння наркозалежності та координації зусиль щодо протидії, зокрема об’єднатися із партнерами/ками.
 
🔗 Звернутися по допомогу до наших регіональних представниць можна за посиланням: https://www.unwud.org/predstavnytstva-v-rehionakh/
 
▶ Нагадаємо, Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА є мережею регіональних лідерок, які працюють із наркозалежними жінками в регіонах, відстоюють їхні права і займаються адвокацією та мобілізацію спільноти. Наші активістки подолали шлях від наркозалежності до лідерства, тому розуміють проблеми тих, хто до них звертається. Всі консультації вони надають у форматі «рівна – рівній».
——-
Діяльність Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок “ВОНА” відбувається за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я”  та за підтримки The Global Fund.