Учора директорка Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» Тетяна Лебедь взяла участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи МОЗ з питань надання послуг зі зменшення шкоди та замісної підтримувальної терапії.
Під час засідання розглядалося питання діяльності приватних медичних закладів, які мають змогу видавати препарати ЗПТ або рецепти на них.
Дискусія вийшла гаряча й напружена, головне її питання стосувалося того, подібні медзаклади приносять користь чи шкоду для представників спільноти.
З одного боку, з їх допомогою можна охопити тих пацієнтів, яким далеко добиратися до державних медзакладів.
Але в критичних ситуаціях пацієнти приватних кабінетів та клінік, як правило, залишаються без доступу до життєво необхідного лікування (хоча є й інші випадки, наприклад, у Харкові, саме приватні медзаклади взяли на себе реалізацію програми ЗПТ у перші дні війни).
Приватні медзаклади орієнтуються на комфорт пацієнтів, і готові видавати замісні препарати вже з першого дня.
Проте такий безбар’єрний доступ теж не всім наркозалежним іде на користь. Крім того, через подібні медзаклади пацієнти можуть отримати доступ до інших речовин, через що зростає ризик смертності.
Знову ж таки, завдяки тому, що приватні медзаклади ведуть подібну діяльність, наркозалежні мають змогу отримувати доступ до речовин без ризику криміналізації, і не відбувається фінансування «чорного» ринку та наркоторгівлі.
Робота приватних медзакладів часто викликає питання у правоохоронців, і відповідно «тінь» падає і на державну програму ЗПТ.
Група розійшлася без єдиного консолідованого рішення, натомість було наголошено на всіх позитивних та негативних моментах.
“Виходом з існуючої ситуації могло б стати введення єдиних стандартів діяльності для медзакладів всіх форм власності. Цю позицію озвучували і лікарі, і пацієнти, і активістки спільноти під час спільних тренінгів”, – зазначила Лебедь Тетяна, розповідаючи про захід.