Цей день щороку нагадує нам про реальність, у якій живуть і працюють жінки та чоловіки, які надають сексуальні послуги. Наше завдання — говорити вголос про системне насильство, стигму, правову незахищеність і постійний тиск з боку влади та суспільства.

Секс-робота існувала у всіх суспільствах — і не завжди перебувала поза законом. Але навіть за умов формальної «легальності», як це було у Франції у 70-х роках, секс-працівниці залишались беззахисними перед свавіллям поліції, регулярними облавами, арештами, тиском і насильством. У постраждалих просто не було куди звернутися по допомогу — поліція не розглядала їх як повноправних громадянок.

2 червня 1975 року, після низки жорстоких вбивств секс-працівниць у Франції та цілковитої бездіяльності з боку влади, жінки, які надавали сексуальні послуги, зайняли церкву Сен-Ніз’є в Ліоні. Вони розпочали страйк, вимагаючи припинення поліцейських репресій, звільнення ув’язнених колежанок, а головне — гідності, поваги та права на захист.

Ми солідарні з тими, хто продовжує боротися за декриміналізацію секс-роботи, за безпеку, за доступ до медичних і правових послуг, за право бути почутими.

Дякую за підтримку партнерам!