«Нуль дискримінації»

Жінки, які живуть із наркозалежністю – мами, сестри, доньки, посестри та промто жінки, які маю права на гідність і підтримку. 

Дискримінація позбавляє їх медичної, соціальної допомоги та підтримки.

Ярлики, штампи, упередження та стигма блокують шлях до нормального життя.

Жінки, які живуть із наркозалежністю, не повинні зникати в стигмі, статистиці чи мовчанні. 

Нині Україна переживає важкі часи війни, і наші жінки змушені вести подвійну боротьбу – ховаючись від ракет та шахедів, рятуючи своє життя від ворога країни, та відстоюючи себе, свої права та гідність від дискримінації. 

В час, коли людина – це найголовніше, суспільство, соціальні та медичні сфери продовжують ставити штампи, ставитися упереджено, стигматизувати жінок з наркозалежністю. 

Дискримінація – це злочин проти людини: відмова в лікуванні, як мама не може потрапити до лікарні; ізоляція сестри сусідами; ярлик “небезпечна” від поліції замість захисту.

Такий підхід блокує відновлення cамої жінки і зароджує у ній зерно руйнації – самостигму.

Ми сьогодні тут, щоб нагадати світу, що людина – це не її діагноз, хвороба чи досвід.

Спочатку і насамперед ЛЮДИНА! 

Мовчання – вбивця людяності та прав людини. 

Не мовчіть! 

Пам’ятайте, що «Спочатку людина!»

#ВОНЖ_ВОНА  #ZeroDiscriminationDay #ЛюдиПередусім #PeopleFirst