Жінки, які живуть з наркозалежністю, частіше стикаються з упередженим ставленням та стигмою, ніж представники спільноти-чоловіки.

Наші жінки частіше за інших жінок стають жертвами гендерно зумовленого насильства. При цьому далеко не всі шелтери готові приймати представниць спільноти, навіть якщо мова йде про пацієнток ЗПТ.

 Що стосується доступу до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, то за даними дослідження, тільки кожна п’ята жінка отримувала задовільний рівень послуг, якщо лікар знав про її залежність, ВІЛ-позитивний статус або про те, що вона має вірусний гепатит С.

Саме ці проблеми, як ключові для спільноти жінок, які живуть з наркозалежністю, озвучила Тетяна Лебедь, директорка Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок ВОНА, під час засідання Тематичної підгрупи з підтримки розвитку моніторингу силами спільнот (CLM) на національному рівні з представниками суб’єктів, включених до представницького складу Робочої групи з координації виконання Стратегії з комплексної відповіді на бар’єри з прав людини для доступу до послуг з профілактики та лікування ВІЛ та туберкульозу до 2030 року.

Також Тетяна розповіла про досвід організації CLM (Сommunity-Led Monitoring), який здійснюється на основі аналізу звернень до параюристок організації в регіонах.

 “Хочу зазначити, що відповідні зустрічі дозволяють глибше познайомитися з інструментами та практиками інших організацій спільнот. Це, своєю чергою, дозволяє налагодити продуктивну співпрацю та перейняти кращі практики для протидії порушенню прав представників та представниць спільноти”, – зазначила Тетяна Лебедь.