Незважаючи на постійні тривоги та обстріли українських міст росією, ми продовжуємо нашу роботу, в тому числі регулярні онйлай-планування параюристок та регіональних представниць організації. Під модераторством Олени Зубленко, координаторки ВОЖН ВОНА, відбулася підсумкова зустріч за лютий місяць.
Під час спільної події представниці із різних регіонів поділилися проблемними питаннями, що виникають у роботі та бар’єрами, з якими стикаються жінки, які живуть з наркозалежністю (ЖЖН).
“Зараз ми маємо багато складнощів із нововведенням Національної служби здоров’я України, що стосується обов’язкової наявності номера телефону у пацієнток державної програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ). Крім того, цей номер має співпадати з контактами в декларації, підписаної з сімейним лікарем. Таким чином, ми бачимо чергове збільшення бар’єрів доступу ЖЖН до лікування”, – констатує Олена Зубленко. – Ми працює над вирішенням цього питання, зокрема проводимо консультування з партнерами та готуємо відповідні офіційні листи”.
Вона також відмітила, що й раніше програма ЗПТ мала низку гендерних бар’єрів, через які представниці ЖЖН залишалися поза лікуванням.
“У першу чергу, мова йде про доступність лікування ЗПТ, адже жінки й раніше відмовлялися від лікування через дискримінаційну статтю №164 у Сімейному кодексу, яка позбавляє материнських прав тільки через діагноз “наркозалежність”. Також пункти видачі ЗПТ, на жаль, не пристосовані для матерів з дітьми, часто знаходяться далеко від місця проживання жінки тощо”.
Ще одним питанням зустрічі представниць ВОЖН ВОНА стало розширення надання послуг з протидії домашньому насильству. Наші представниці вже розпочали напрацювання щодо розширення цього переліку, у тому числі завдяки ресурсам та співпраці з партнерськими організаціями. Тут у фокусі ВОНА- притулки та шелтери для жінок, які постраждали від домашнього насильства, і безбар’єрність для ЖЖН, коли вони потребують такої допомоги.
